1962 р. Харківський інститут “Дніпрокомунбуд” розробив проект будівництва першої черги тролейбусу – лінію завдовжки 5 км. було запроектовано від вокзалу вулицею 25 Жовтня (Проскурівська) до вул. Купріна. Мали також збудувати тролейбусне депо та тягову підстанцію.
Будівництво депо розпочалося 1968 р., а лінії 1970 р. Водії навчалися в Києві. Восени 1970 р. надійшли перші 14 тролейбусів “Київ-6”, було змонтовано контактну мережу завдовжки 16,0 км – від заводу “Катіон” (південно – західна промзона) вулицями Тернопільською, Фрунзе (Кам’янецька) , 25 Жовтня до залізничного вокзалу. 24 грудня 1970 р. тут було відкрито регулярний рух 12-ти тролейбусів з інтервалом 7 хв.
Нова лінія до промзони Раково стала до ладу у 1971 р. Того ж року надійшли перші тролейбуси ЗІУ-5. У листопаді 1972 р. довжина мережі становила 40,0 км; діяли депо на 100 місць, 2 тягові підстанції, було 79 тролейбусів. 1971 р. тролейбуси перевезли 16 770 тис., 1972 р. – 23 370 тис. пасажирів.
У березні 1973 року діяли такі маршрути:
1. Завод “Катіон” – “Школа № 9” (Раково)
2. Завод “Катіон” – пл. Дзержинського
3. Пл. Дзержинського – “Школа № 9”
У листопаді 1975 р. було відкрито рух за маршрутом № 4 від вул. Молодіжної до залізничного вокзалу вулицями Інститутською, Фрунзе, 25 Жовтня, у лютому 1977 року маршрут було продовжено до пл. Дзержинського. У грудні 1976 р. відкрили лінію вулицями Фрунзе та Куйбишева (Зарічанська) до Зарічанського масиву. Тут почали працювати тролейбуси кільцевого (за годинниковою стрілкою) маршруту № 5.
У лютому 1977 р. став до ладу ще один кільцевий маршрут № 6 на Зарічанському масиві (проти годинникової стрілки).
У лютому 1980 р. почала працювати невелика лінія вулицею Молодіжною, яка дозволила організувати невеликі маршрути з позначкою “А” на Південно – Західному масиві. Маршрути з почзначкою “А” проходили вулицями Інститутською, Молодіжною та Тернопільською, а “звичайні” повертали з вул. Фрунзе безпосередньо на Тернопільську.
У лютому 1980 р. діяли такі маршрути:
1. Завод “Катіон” – Техучилище № 3
1А. Завод “Катіон” Вул. Молодіжна – Техучилище № 3
2. Завод “Катіон” – Пл. Дзержинського
2А. Завод “Катіон” Вул. Молодіжна – Пл. Дзержинського
3. Пл. Дзержинського – Техучилище № 3
4. Вул. Леніна – Техучилище № 3 (кільцевий за годинниковою стрілкою)
5. Вул. Зарічанська – Вул. Леніна (кільцевий за годинниковою стрілкою)
6. Пр. Миру – Вул. Леніна (кільцевий проти годинникової стрілки)
У жовтні 1982 р. було відкрито лінію вулицями К. Маркса та Шевченка, а у грудні 1984 вул. Дзержинського (Волі). Наприкінці 1984 р. довжина мережі ліній становила 61,1 км; було 102 тролейбуси.
1988 р. вулиця 25 Жовтня на ділянці від вул. Карла Лібкнехта до вул. Дзержинського стала пішохідною і тролейбусну лінію звідти було перенесено на сусідню вулицю Жовтневу (Театральну). 1989 р. завод “Нева” власним коштом розпочав будівництво лінії до Гречанської промзони разом із новою тяговою підстанцією, рух за маршрутом № 8 тут було відкрито у грудні 1991 р. У 1989 р. завод трансформаторних підстанцій проклав нову лінію всередині мікрорайону Раково, нею було продовжено маршрути № 3, 4, 9.
Впродовж 1982 – 1991 рр. ЗІУ-9 були єдиним типом тролейбусів, у 1992 р. надійшов один “Київ-11У” та 5 зчленованих ЮМЗ-Т1, у 1994 р. – перші 2 тролейбуси ЮМЗ-Т2.
На початку 1992 р. діяли такі маршрути:
1. Школа № 6 – Пл. Героїв Сталінграду (кільце за годинниковою стрілкою, пік 3 трол).
2 – 2А. Завод “Катіон” – Пл. Героїв Сталінграду ( 7 тролейбусів)
3. Пл. Героїв Сталінграду – Раково (8 тролейбусів)
4. Раково – Вул. Кам’янецька (центр, кільцевий за год. стрілкою, 16 тролейбусів)
5. Центр – Зарічанський мікрорайон (кільцевий проти год. стрілки, 5 тролейбусів)
6. Пл. Героїв Сталінграду – Центр (кільцевий проти год. стрілки, 12 тролейбусів)
7 – 7А. Завод “Катіон” – Залізничний вокзал (23 тролейбуси)
8. Нафтобаза – Залізничний вокзал (10 тролейбусів)
9. Раково – Зарічанський мікрорайон (кільцевий за год. стрілкою, 7 тролейбусів)
10. Завод “Катіон” – Гречани (12 тролейбусів)
На 1 січня 1995 р. довжина мережі становила 73,8 км, діяли одне депо на 100 місць та 9 тягових підстанцій, був 141 пасажирський тролейбус. 1988 р. тролейбуси перевезли 59 747 тис., 1990 р. – 64 966 тис., 1991 р. – 88 222 тис., 1992 р. – 54 316 тис., 1994 р., – 46 086 тис. пасажирів.
21 листопада 1996 р. було змінено маршрут № 2 (Завод “Катіон” – Школа № 6) , 1 жовтня 1998 р. його закрили. натомість відновили закритий кількома роками раніше маршрут № 2А (Завод “Катіон” – Кінотеатр “Сілістра”). У 1997 р. побудували нову лінію вулицею Панаса Мирного в напрямку вулиці Озерної, куди пішли тролейбуси маршрутів № 6, 10, 11 та 11А. Пізніше цю лінію у два етапи (березень 2001 р. та березень 2002 р. ) було продовжено до кінця забудови мікрорайону. Маршрут № 14 почав працювати в березні 2001 р. на новозбудованій лінії вулицею Льва Толстого та Львівським шосе до речового ринку; у вересні 2003 р. його було продовжено до Заводу “Катіон”. У лютому 2002 р. стала до ладу лінія вулицею Купріна до вул. Городовікова (маршрут № 15). У червні 2006 р. побудували лінію до автовокзалу на Вінницькому шосе, тут почав працювати маршрут № 17, який в обох напрямках проходить вулицею Зарічанською (там запровадили двохсторонній рух тролейбусів). Протягом останніх років певних змін зазнавали й уже наявні маршрути.
Матеріал використано з книги “Електротранспорт України”.
2010 р. К. Козлов, С. Тархов, А. Оландер.
